Поділись своєю вакансією

 Скільки володарів мантій потрібно одній установі, аби забезпечити рівні навантаження та винагороду

З.Холоднюк пояснив: гранична чисельність суддів не змінюється. Тому в разі потреби «запасні вакансії» можна віддати установам з великим навантаженням.

Рада суддів спільно з Державною судовою адміністрацією прагне впорядкувати визначення кількості законників у всіх установах вітчизняної Феміди. Пропонується такий підхід: щоб одному суду додати посади, потрібно в іншого їх забрати. На думку згаданих органів, маніпуляції щодо збільшення чи зменшення штату допоможуть вирівняти навантаження в усій країні та досягти зарплатної справедливості. Однак, як виявилося, не завжди вдається без зайвих клопотів провести такі зміни.

Забагато даних

З першої спроби РСУ не змогла затвердити порядок підготовки, розгляду та погодження матеріалів щодо визначення кількості суддів у судах загальної юрисдикції. Адже в багатьох «самоврядників» були зауваження до положень документа, а дехто взагалі не бачив потреби у формулюванні алгоритму вирішення такого питання.

«Сьогодні суди почали масово звертатися щодо необхідності зменшити чи збільшити кількість суддів. А в нас немає жодного нормативного документа, як це робити. В одному випадку ми робимо так, в іншому — зовсім інакше», — бідкалася голова РСУ Валентина Сімоненко.

Водночас член ради Денис Масенко звернув увагу на конкретні положення проекту порядку, які в нього викликали подив. «Суд має надіслати пропозицію до ДСАУ щодо зменшення/збільшення вакансій. А що ж має міститися в цій пропозиції? Аналітично-статистична інформація, надходження справ та матеріалів, залишки нерозглянутих справ за останні 3 роки, забезпечення суду приміщенням. А також динаміка змін чисельності населення відповідної територіальної одиниці, інформація про наявність активних великих підприємств, інвестиційних проектів тощо. Потрібен ще лист-погодження голови апеляційного суду та начальника територіального управління ДСАУ. Навіщо все це?» — обурився Д.Масенко.

За його словами, аби вирішити просте питання, очільнику установи потрібно зібрати таку кількість документів, що на цей процес може піти не день і не тиждень. Члени РСУ погодилися, що такі положення зайві.Як порахувати?

«Самоврядник» Анатолій Марцинкевич помітив ще одну «небезпечну» норму. «У п.2.2 вказано, що розрахунок навантаження на суддю проводиться згідно з прийнятою відповідною методикою. Але ж її ще нема. Тому не поспішатимемо з прийняттям порядку», — зауважив член ради. За його словами, представники проекту USAID «Справедливе правосуддя» найближчим часом презентують методику визначення навантаження, тоді можна буде затвердити порядок.

А.Марцинкевича підтримав колега Андрій Волков: «Щоб з’ясувати оптимальну штатну чисельність, необхідно розуміти, скільки справ має надходити на суддю в середньому. Такої цифри наразі немає. Вона визначається на підставі методології. Порівнювати показники надходження в минулому, позаминулому році або в інших судах недоречно. У певному районі оголосили вибори — виникає дисбаланс, збільшили судовий збір — теж дисбаланс. Має бути середньозважений об’єктивний показник, який визначається на підставі методології. Лише це буде підставою для прийняття положення».

У свою чергу В.Сімоненко висловила думку: не потрібно розраховувати навантаження за 3-місячним показником. «Необхідно визначати сталість навантаження. Якщо протягом 3-х—4-х років навантаження в суді менше, ніж у середньому по Україні, то не можна припускати, що завтра воно раптом зросте», — зазначила В.Сімоненко.

Врешті-решт «самоврядники» не дійшли згоди й вирішили доопрацювати проект.

Забрати без дозволу

Однак це аж ніяк не завадило їм погодити зміни в штатній чисельності суддів окремих установ. Так, РСУ підтримала подання ДСАУ щодо скорочення 54 вакансій (14 — в адміністративних судах, 19 — у господарських, 21 — в загальних). 11 вільних посад одразу ж віддали в 4 перенавантажені справами інституції.

Дехто із «самоврядників» висловив занепокоєння: раптом у подальшому до судів, де зменшився штат, надходитиме велика кількість справ, а розглядати їх буде нікому? Очільник ДСАУ Зеновій Холоднюк заспокоїв: «Відповідно до наказу голови ДСАУ затверджена гранична чисельність суддів у цілому по системі. Гранична чисельність не змінюється. Тільки штатна у конкретному суді. Не буде жодних проблем, аби збільшити кількість суддів, якщо статистичні показники зміняться через зростання кількості справ».

Як з’ясував «ЗіБ», у більшості випадків саме ДСАУ, «вивчивши обсяг надходження справ та матеріалів на суддів відповідних судів», ініціювала скорочення штату в окремих установах. А збори суддів не пішли проти волі адміністрації та погодилися поділитися вакансіями з колегами.

Втім, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, який має чи не найменше навантаження в області, відмовився віддати одну з трьох наявних вакансій. «Ще в минулому році до нас звернувся Вінницький міськсуд з проханням додати 3 штатні одиниці у зв’язку з тим, що у них велике навантаження. ДСАУ вивчала питання та направила звернення до Могилів-Подільського міськрайсуду, але він відхилив пропозицію», — зауважив член РСУ Григорій Алейніков.

Тож «самоврядники» вирішили допомогти Вінницькому міськсуду за рахунок інших регіонів. «Коли вирівняємо навантаження по Україні і в Могилів-Подільському міськрайсуді буде навантаження менше, ми й без згоди суддів зможемо забрати вакансії. З огляду на те що в інших судах навантаження суттєво перевищує середні показники», — зауважила В.Сімоненко.

За словами З.Холоднюка, нелогічно залишати вакансію, яка незабаром може бути заповнена, у не дуже завантаженому справами суді. У свою чергу В.Сімоненко додала: стратегія розвитку судової влади включає в себе такий пункт, як забезпечення рівності володарів мантій. Тобто необхідно викорінювати випадки, коли законники, отримуючи однакову зарплату, розглядають різну кількість справ.

Утім, деякі експерти сумніваються, що порядок визначення кількості суддів допоможе реалізувати принцип рівності та зробить розставання володарів мантій з вакансіями менш болісним. На допомогу може прийти хіба що затвердження методики розрахунку навантаження. Але й з її застосуванням можуть виникнути певні проблеми. «Які саме?» — це вже питання для зовсім іншої історії.

Пряма мова

АНАТОЛІЙ МАРЦИНКЕВИЧ, член Ради суддів, суддя Апеляційного суду Хмельницької області:

— Незважаючи на те що проект розробленого порядку передбачає процедуру підготовки, розгляду та погодження РСУ матеріалів щодо визначення кількості суддів у судах загальної юрисдикції, в ньому є посилання на застосування коефіцієнта складності для встановлення чисельності суддів. Оскільки вказаний розрахунок проводиться відповідно до методики, яка наразі ще не погоджена, вважаю, прийняття згаданого порядку є передчасним.

Згідно інформації, що розміщена №17 (1263) 23.04—29.04.2016 на сайті zib.com.ua

(http://zib.com.ua/ua/123246-skilki_suddiv_potribno_odniy_ustanovi_abi_zabezpechiti_rivni.html)