Роз’яснення Ради суддів щодо конфлікту інтересів у роботі суддів

 Ким з близьких осіб має пожертвувати володар мантії, аби уникнути конфлікту інтересів.

Рада суддів отримує багато звернень від служителів Феміди, які просять роз’яснити, чи є конфлікт інтересів у їхній діяльності. «Самоврядники» розтлумачили запитувачам, яких ситуацій варто уникати, коли можна самостійно, без допомоги РСУ, врегулювати конфлікт інтересів та як бути, якщо в одній установі разом із суддею працюють близькі йому особи.

Звертатися чи ні

Володарі мантій першими в країні визначили алгоритм того, як виявляти, запобігати та вирішувати конфлікт інтересів. Три місяці тому РСУ затвердила відповідний документ — Порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів у діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання.

Як розповідали самі «самоврядники», в акті визначені покрокові дії служителя Феміди: що він робить з моменту, коли в нього виникло навіть враження щодо можливості «небезпечного зіткнення». Також у документі йдеться про те, як суддя повинен запобігти конфлікту інтересів чи самостійно його врегулювати. Крім цього, порядком передбачено, які рішення може приймати РСУ в контексті розв’язання питання про конфлікт інтересів.

І ось нарешті «самоврядники» застосували на практиці цей документ. Так, за словами очільниці одного з підрозділів РСУ — комітету етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів Тетяни Чумаченко, вони підготували 47 висновків щодо звернень володарів мантій.

Як з’ясувалося, законники просять поради в органу суддівського самоврядування як у тих випадках, коли вони можуть фактично самотужки, використавши право на самовідвід, погасити конфлікт інтересів, так і тоді, коли у процесуальний спосіб розв’язати проблему ніяк не вдасться.

У зв’язку із цим РСУ дійшла висновку: варто поставити всі крапки над «і» та роз’яснити, в яких ситуаціях насправді потрібно звертатися до ради, а в яких — немає жодної підстави її турбувати.

Разом працювати можна

«Самоврядники» ще раз нагадали володарям мантій: відповідно до ст.131 закону «Про судоустрій і статус суддів» рада приймає рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів тільки в тому разі, якщо його не можна «позбутися» в порядку, визначеному процесуальним законом. Тому в тих випадках, коли завдяки відводу або самовідводу вдається запобігти «зіткненню», володар мантії не повинен виконувати обов’язку, передбаченого законом: не пізніше наступного робочого дня з моменту виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у письмовій формі повідомити про це РСУ.

«Йдеться про ситуації, коли суддя розглядає конкретну справу. До РСУ не потрібно звертатися, бо вона такий конфлікт інтересів не врегульовує», — пояснила очільниця комітету етики.

Крім цього, звертаючись до ради, в більшості випадків служителі Феміди цікавились, як бути з тим, коли в одній установі працюють близькі особи (наприклад, під одним дахом опинилися родичі або ж сімейними узами пов’язані законник та працівник апарату).

«У нас немає заборони на професію», — зауважила Т.Чумаченко. За її словами, у законі «Про запобігання корупції» йдеться виключно про певні обмеження спільної роботи родичів: «Не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам».

Тож, уважає «самоврядниця», в тих ситуаціях, коли виникає конфлікт інтересів та між особами немає прямого підпорядкування, питання вирішує РСУ. Отже, рада роз’яснила служителям Феміди: вони можуть працювати під одним дахом з ріднею. До того ж сама по собі робота в одній установі законників та їхніх близьких не породжує конфлікту інтересів.

Самі не можуть — в РСУ допоможуть

Водночас, якщо посадові обов’язки двох осіб, які працюють в установі, мають точки дотику, ці повноваження потрібно перерозподілити. «До компетенції РСУ не належить такий перерозподіл. Це питання можуть врегульовувати керівники установ, апарату суду чи судді самостійно… Чому, так би мовити, зовнішні спостерігачі думають, що в судовій системі повсюди одні конфлікти інтересів. Нема такого. Але окремі випадки є. Наприклад, працювали в одній установі двоє суддів, потім вони одружилися. Мають вони на це право? Мають. Тільки потрібно зробити так, аби подружжя не ходило в одне засідання та не приймало колегіальних рішень. Тому в міру можливості потрібно розділити їх спеціалізацією», — наголосила «самоврядниця».

Втім, перегляд обсягу службових повноважень, зміна спеціалізації — це безболісні заходи самостійного вирішення конфлікту інтересів. Проте інколи, напевно, не вдасться уникнути жертв. Бо ж в окремих ситуаціях хтось із родичів має написати заяву про переведення на іншу посаду чи ж узагалі до зовсім іншої інституції. В крайньому разі — звільнитися.

При цьому ніхто не може змусити суддю чи працівника апарату відмовитися від крісла в певній установі. То як же бути, коли не вдасться припинити сімейні чвари «на місцевому рівні»? У такому випадку в гру вступає вищий орган суддівського самоврядування. Однак і його рішення може бути для родичів—представників суддівської спільноти не надто солодким.

Адже РСУ теж має право рекомендувати перевести особу як на іншу посаду, так і до іншої установи. До цього заходу вона вдається за певних умов: якщо конфлікт інтересів має постійний характер і не може бути усунений нерадикальними способами (перегляд функцій, усунення від прийняття деяких рішень тощо). Друга умова — наявність вакантної посади, «яка за своїми характеристиками відповідає особистим та професійним якостям особи». Втім, переводять сторону конфлікту тільки за її згодою.

Разом з тим РСУ має механізм, за допомогою якого можна позбутися проблемного володаря мантії чи працівника апарату суду без його «схвалення». «Рішення ради про рекомендацію щодо звільнення суб’єкта конфлікту інтересу у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів приймається у разі, якщо реальний чи потенційний конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, у тому числі через відсутність її згоди на переведення або на позбавлення приватного інтересу», — зазначається в порядку, затвердженому «самоврядниками».

Тож, мабуть, аби в окремих випадках не допустити жертв та самоврядницького «втручання» в приватні справи, працівники одного суду, яких пов’язують близькі стосунки, повинні йти на поступки один одному. В іншому випадку суд може їх розлучити.

Пряма мова

ТЕТЯНА ЧУМАЧЕНКО, член Ради суддів, суддя Вищого адміністративного суду:

— Ми маємо право одружуватися, народжувати дітей. Діти мають право обирати наші професії. Тому забороняти нашим дітям, близьким, рідним обрати професію батьків, дідів не маємо права. Це не злочин, що діти, як і їхні батьки, — юристи. Кожен суддя має стежити за тим, аби його посадові обов’язки не перетиналися з посадовими обов’язками його близьких родичів. У цьому й полягає запобігання та самостійне врегулювання конфлікту інтересів.

Довідка «ЗiБ»

Заходи щодо самостійного врегулювання конфлікту інтересів

(без участі Ради суддів)

1. Самовідвід у порядку, передбаченому процесуальним законодавством.

2. Розкриття інформації про конфлікт інтересів, якщо після такого розкриття сторонами процесу або іншими зацікавленими особами судді не було заявлено відвід.

3. Усунення від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення, не пов’язаних зі здійсненням правосуддя, чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів.

4. Усунення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджувальних документів РСУ.

5. Подання заяви щодо перегляду обсягу службових повноважень особи, не пов’язаних зі здійсненням правосуддя, з метою виключення факторів, які спричинять конфлікт інтересів.

6. Подання заяви про переведення особи на іншу посаду або до іншого суду.

7. Подання заяви про звільнення особи.

8. Подання добровільної декларації про приватні інтереси.

Згідно інформації, що розміщена 21.05.2016р. на сайті zib.com.ua

(http://zib.com.ua/ua/123707-kim_z_blizkih_osib_mae_pozhertvuvati_suddya_abi_uniknuti_kon.html)