Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
2 червня Верховною Радою України ухвалено новий Закон України «Про судоустрій і статус суддів».
Цим законодавчим актом, зокрема, посилюється відповідальність суддів, обмежується їх імунітет, ліквідуються вищі спеціалізовані суди, створюється новий Верховний суд, передбачається створення Вищого антикорупційного суду та Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
Законом встановлюється, що систему судоустрою складають місцеві суди, апеляційні суди та Верховний Суд, який є найвищим судом у системі судоустрою.
До складу Верховного Суду входять судді у кількості не більш як 200 осіб. У його складі діють Велика Палата Верховного Суду, Касаційний адміністративний суд, Касаційний господарський суд, Касаційний кримінальний суд та Касаційний цивільний суд.
Визначається, що у системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди як суди першої інстанції з розгляду окремих категорій справ: Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд.
Згідно із законом, суди утворюються і ліквідовуються законом. Проект закону про утворення чи ліквідацію суду вносить до ВР президент після консультацій з Вищою радою правосуддя.
Призначення на посаду судді здійснюється президентом на підставі та в межах подання Вищої ради правосуддя, без перевірки додержання встановлених цим Законом вимог до кандидатів на посаду судді та порядку проведення добору чи кваліфікаційного оцінювання кандидатів.
На посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший 30 та не старший 65 років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше 5 років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою.
Добір та призначення на посаду судді включає, зокрема, проведення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України конкурсу на заміщення вакантної посади судді на основі рейтингу кандидатів, які взяли участь у такому конкурсі, та внесення рекомендації Вищій раді правосуддя щодо призначення кандидата на посаду судді.
Згідно із законом, незалежність судді забезпечується, зокрема, його недоторканністю та імунітетом. Суддя зобов'язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до генерального прокурора.
Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку суду, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Також суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.
Судді може бути повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення лише генпрокурором або його заступником.
У законі також ідеться про те, що з метою встановлення відповідності рівня життя судді наявному у нього та членів його сім'ї майну і одержаним ними доходам, проводиться моніторинг способу життя судді.
Крім того, йдеться про повну перевірку декларації кожного судді щонайменше один раз на 5 років.
Також законом запроваджується норма, згідно з якою суддя зобов'язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті ВККС декларацію родинних зв'язків. Щорічно до 1 лютого судді мають подавати і декларацію доброчесності, яка складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження.
Однією з підстав для дисциплінарної відповідальності судді є, зокрема, неподання або несвоєчасне подання чи неправдива інформація у декларації родинних зв'язків чи декларації доброчесності. Передбачається звільнення судді з посади у зв'язку з порушенням обов'язку підтвердити законність джерела походження майна.
Також законом, зокрема, із правозахисників та журналістів у складі 20 членів утворюється Громадська рада доброчесності. Вона має сприяти ВККС у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.
У законі також йдеться про утворення при ВККС Національної школи суддів України, яка забезпечує підготовку висококваліфікованих кадрів для системи правосуддя та здійснює науково-дослідну діяльність.
Законом також передбачається утворення Служби судової охорони.
У Прикінцевих та Перехідних положеннях закону також встановлюється, що з дня початку роботи Верховного Суду Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.
Цей Закон набирає чинності з дня набуття чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", крім пунктів 39 та 48 цього Розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
Згодом депутати ухвалили Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)».
Законодавчим актом статті 124 - 129, 130, 131, 147 - 148, 149, 151, 153 Основного Закону України викладено в новій редакції, Конституцію України доповнено новими статтями 129-1, 130-1, 131-1 - 131-2, 148-1, 149-1, 151-1 - 151-2, внесено зміни до статей 29, 55, 59, 85, 92, 106, 108, 110, 111, 136, 150, 152, до розділу ХV «Перехідні положення» Основного Закону України та виключити із Конституції України розділ VII «Прокуратура».
Згідно з прикінцевими та перехідними положеннями Закону він набере чинності через три місяці з дня, наступного за днем опублікування, крім нової редакції частини шостої статті 124 Конституції України, яка набирає чинності через три роки з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
Також у цей день Верховна рада прийняла ще ряд законодавчих актів, зокрема Закони України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" та Закон "Про виконавче провадження".
_03_03.png)
