Що і чому планують змінити народні депутати в організації роботи ЄДРСР

 Надати повний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень окремим силовим відомствам, а також роз’яснити, хто і за що відповідає при формуванні цієї бази, вирішили народні обранці. Не забули вони встановити й контролерів, які стежитимуть за організацією цієї діяльності. Хоча деякі аспекти, що непокоять юристів, подолати все одно не вдасться.

Все для всіх

Історія формування ЄДРСР в останні роки пройшла еволюційний шлях. Так, у період з 1 січня 2010 до 12 листопада 2011 р. передбачалось, що до нього мають уноситися всі ухвали та постанови судів. Однак у 2011-му було змінено законодавство й встановлено, що перелік судових рішень, які підлягають включенню до реєстру, затверджує Рада суддів за погодженням з Державною судовою адміністрацією.

Чергові правила з’явилися разом з ухваленням закону «Про забезпечення права на справедливий суд», яким було відкореговано й закон «Про доступ до судових рішень». Народні обранці визначили, що до реєстру вносяться «всі судові рішення й окремі думки суддів, викладені в письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту». Щоправда, є виняток: загальний доступ до ухвал про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, про відмову в задоволенні клопотання про обшук, про дозвіл на проведення негласної слідчої дії, про відмову в задоволенні такого клопотання забезпечується через один рік після внесення документів до реєстру.

Зараз же народні обранці готуються до чергової зміни правил заповнення реєстру. Цього разу пропонується ухвалити нову редакцію закону «Про доступ до судових рішень» (законопроект №5406). Його ініціаторами виступили народні депутати, які представляють фракції ПП «Блок Петра Порошенка» та ПП «Об’єднання «Самопоміч».

Як зазначається в пояснювальній записці до проекту, його було розроблено у зв’язку з необхідністю «більш чіткого законодавчого врегулювання питань, пов’язаних із забезпеченням доступу до судових рішень, ухвалених судами, веденням ЄДРСР, наданням доступу до судових рішень правоохоронним органам при здійсненні ними своїх повноважень».

Разом з тим у деяких ключових аспектах проект збігається з чинним законом. Зокрема, так само передбачається, що внесенню до реєстру підлягають усі електронні копії судових рішень.

Знайти відмінності

Самі народні обранці звертають увагу на те, що в документі пропонується врегулювати питання щодо можливості підписання та надсилання до реєстру електронних копій рішень тих суддів, які втратили можливість їх затвердити власним електронним цифровим підписом. Зокрема, підкреслили автори ініціативи, така ситуація може виникнути у зв’язку зі звільненням судді, припиненням повноважень, через хворобу, відпустку тощо.

Відповідно до запропонованої процедури голова суду визначає законників або працівників апарату, які будуть наділені повноваженнями підписувати власним електронним цифровим підписом копії рішень.

Крім того, звертають увагу парламентарі, акт передбачає можливість видачі копії рішення з реєстру за заявою особи іншим судом, якому визначено територіальну підсудність справ, у разі неможливості видачі копії судом, який ухвалив вердикт. Очевидно, народні депутати переконані, що така практика спростить отримання необхідних документів учасниками процесу. Хоча автори проекту не готові піти далі: дозволити просто роздрукувати рішення з реєстру і в разі потреби звертатись до судів вищих інстанцій для оскарження вердиктів.

Також планується запровадження двох видів доступу до реєстру — повного і загального. Різниця полягає в тому, що повний доступ передбачатиме отримання відомостей, які не можуть бути розголошені в рішеннях, що відкриті для всіх охочих.

Крім того, буде розширено перелік тих, хто отримає такі самі права доступу до реєстру, як і судді. Це Національне антикорупційне бюро, Національне агентство з питань запобігання корупції, Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів.

Визначення винного

Велика увага в проекті приділяється питанню відповідальності. У чинному законі йому присвячено одну статтю, в якій визначено, що «порушення правил ведення реєстру, а також порушення права на доступ до судових рішень тягнуть за собою відповідальність згідно із законом».

В законопроекті ж пропонується встановити, що відповідальність за зволікання з надсиланням до реєстру електронної копії рішення покладається на суддю, який його ухвалив. Хоча і зараз у законі «Про судоустрій і статус суддів» визначено: несвоєчасне надання копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР є підставою для притягнення законника до дисциплінарної відповідальності.

Не забули автори змін і про голову суду, передбачивши, що саме він здійснюватиме контроль за надсиланням електронних копій рішень до реєстру. Також проект установлює, що відповідальність за неправильне та несвоєчасне формування автоматизованою системою документообігу реєстраційних відомостей, а також даних про набрання судовим рішенням законної сили покладається на працівників апарату суду. А відповідальність за помилки, допущені під час направлення таких відомостей до ЄДРСР, несе керівник апарату.

Хоча народні депутати й вказують, що завдяки їхній ініціативі зміниться організація роботи реєстру, під питанням залишається доцільність ухвалення нового закону. Адже запропоновані новації можуть бути внесені й до чинного документа.

До того ж, як говорять опитані «ЗіБ» юристи, в акті поза увагою опинилися технічні аспекти функціонування ЄДРСР. І, хоча для вирішення цих питань закон може і не знадобитись, це могло б суттєво спростити роботу з базою.

Коментар «ЗіБ»

Які проблеми у функціонуванні реєстру вбачають юристи?

Для того щоб зрозуміти, чи збігається бачення народних обранців і юристів-практиків щодо необхідності вдосконалення ЄДРСР, «ЗіБ» вирішив звернутись до представників юридичних компаній.

«Варто подбати про належну практичну реалізацію положень законодавства та застосовувати сучасні IT-розробки»

Вікторія Ногіна, юрист ЮФ «АНК»:

— На мій погляд, є три основні проблеми доступу до судових рішень, з якими, мабуть, стикалася більшість користувачів реєстру:

• недосконалість пошукової системи, зокрема відсутність можливості пошуку рішень через посилання на конкретні норми законодавства тощо;

• періодичні технічні перебої в роботі ЄДРСР;

• затримка опублікування рішення: фактично воно з’являється в реєстрі не раніше ніж через 3—4 робочі дні з моменту виготовлення повного його тексту.

Чинний закон «Про доступ до судових рішень» визначає строки внесення вердикту до реєстру, натомість строків відображення в ЄДРСР тексту у відкритому доступі не встановлено. Така прогалина унеможливлює контроль за своєчасністю внесення рішень та позбавляє осіб, котрі не брали участі у процесі, але суд вирішив питання про їхні права, свободи чи обов’язки, шансу оперативно дізнатися про таке рішення та ознайомитися з ним.

Ці проблеми мають швидше технічний, ніж юридичний характер. Тому, крім нормативно-правового регулювання доступу до судових рішень, варто подбати про належну практичну реалізацію положень законодавства та застосовувати сучасні IT-розробки для постійного вдосконалення технічної складової цього питання.

Зареєстрований же у Верховній Раді законопроект «Про доступ до судових рішень» цих проблем, на жаль, не вирішує. Однією з головних новел цього проекту можна назвати запровадження механізму оприлюднення ухвал слідчих суддів. За належної практичної реалізації це дозволить забезпечити право громадян на своєчасне оскарження таких рішень.

Більшість інших нововведень документа стосуються в першу чергу спеціалізованих користувачів ЄДРСР: Національного антикорупційного бюро, Національного агентства з питань запобігання корупції, Вищої ради правосуддя тощо.

«Проблемою залишаються тривалі затримки із внесенням рішень»

Михайло Луцький, юрист ЮК «FCLEX»:

— При роботі з ЄДРСР залишається відкритою проблема пошуку ланцюжка рішень, які не тільки пройшли стадію апеляційного та касаційного оскарження, а й були переглянуті Верховним Судом. Адже пошук рішень за номером справи в суді першої інстанції не дає можливості простежити їх перегляд у ВС.

Цей недолік часто не дозволяє користувачу зрозуміти, чи було рішення суду касаційної інстанції залишене в силі у ВС. Бажаним удосконаленням є також вибір функції, що дозволяє перейти від знайденого рішення до хронологічного ланцюжка всіх рішень у цій справі.

Проблемою залишаються відсутність всіх судових рішень (передусім процесуальних ухвал), а також тривалі затримки із унесенням рішень до реєстру.

Для зручності пошуку вердиктів у ЄДРСР за ключовими словами важливим є виділення іншим кольором цих слів у знайдених документах.

 «Досить часто трапляються випадки, коли рішення взагалі не публікується»

Денис Шкаровський, юрист VB PARTNERS:

— Функціонування ЄДРСР є важливою гарантією відкритості правосуддя. На мою думку, механізм доступу до судових рішень є досить ефективним.

Водночас необхідні точкові зміни реєстру. Так, важливим є запровадження ефективного механізму контролю та відповідальності за порушення порядку опублікування вердиктів. Нині досить часто трапляються випадки, коли рішення взагалі не публікується або публікується із великим запізненням (особливо це стосується місцевих загальних судів).

Також слід підвищити якість унесених рішень. Внаслідок знеособлення інформації в судових рішеннях не оприлюднюються відкриті відомості, наприклад назви юридичних осіб.

У зв’язку із цим доцільним є внесення окремих змін до чинного законодавства, а не прийняття нового закону, який у загальних рисах врегулює це питання.

«Найбільшою проблемою функціонування ЄДРСР є неналежне виконання законодавства»

Дмитро Шапарьков, адвокат АФ «Династія»:

— ЄДРСР як інструмент, що забезпечує вільний доступ до судових рішень, не повною мірою відповідає завданням, які стоять перед ним. Однак складним є саме виконання відповідальними особами вимог щодо наповнення реєстру, оскільки дуже часто судові рішення не публікуються взагалі або публікуються з посиланням на норму закону, яка встановлює обмеження щодо відображення відомостей. І замість тексту судового рішення, за винятком інформації, що не підлягає оприлюдненню, наводиться посилання на норму закону.

Це прямо суперечить вимогам законодавства та позбавляє громадян можливості доступу до судових рішень. Така ситуація є доволі масштабною й стосується більшості судів. Також непокоїть неможливість доступу користувачів до реєстру через технічні несправності.

Загалом найбільшою проблемою функціонування ЄДРСР є неналежне виконання законодавства, що регулює порядок його ведення відповідальними особами.

 «Деякі судді взагалі нівелюють значення отриманих з реєстру рішень»

Ніна Кучерук, адвокат, керівник практики судових спорів та арбітражу ЮК «Jurimex»:

— ЄДРСР є однією з найпоширеніших систем пошуку судових рішень. Попри його «популярність» серед юристів, при роботі з реєстром виникає чимало проблем, пов’язаних з несвоєчасністю внесення рішень, ігноруванням самими суддями вердиктів, отриманих з реєстру, тощо.

Незважаючи на те що несвоєчасне надання копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, значна частина вердиктів у реєстрі відсутня.

Цікавим також є те, що деякі судді взагалі нівелюють значення отриманих з реєстру рішень, хоча чинний закон «Про доступ до судових рішень» передбачає використання їх суддями. Зокрема, непоодинокими є випадки залишення касаційних скарг без руху з підстав, що додані до них копії оскаржуваних рішень отримані з реєстру та не засвідчені судом. Тому необхідно створити дієвий механізм реалізації норм чинного закону, а не ухвалювати новий.

 «Повний доступ до ЄДРСР повинні мати не тільки правоохоронні органи, а й адвокати»

Юрій Некляєв, адвокат, юрист практики судових спорів ЮБ «ЄПАП Україна»:

— Функціонування Єдиного державного реєстру судових рішень, безперечно, є позитивним кроком на шляху до запровадження міжнародних стандартів доступу до інформації. Водночас кілька аспектів потребують удосконалення. Зокрема, ідентифікація фізичних осіб в ЄДРСР. На мою думку, було б доцільно виключити ПІБ фізичних осіб з переліку відомостей, що не підлягають розголошенню, оскільки офіційний веб-портал судової влади містить відповідні дані всіх сторін спору.

Також повний доступ до реєстру повинні мати не тільки правоохоронні органи, а й адвокати, наприклад із застосуванням електронного цифрового підпису для ідентифікації особи. Це дозволить ефективніше здійснювати представництво інтересів клієнтів.

Крім цього, варто прирівняти роздруківки рішень з ЄДРСР (у повному доступі) до паперових «засвідчених» копій. Це дозволить оптимізувати процес подання касаційних скарг, який нині вимагає подання тільки «належним чином» засвідчених копій рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Вікторія Климюк, старший юрист ЮФ «Салком», Міжнародна асоціація «Сквайр Паттон Богз – Салком»:

— Механізм оприлюднення судових рішень є одним із способів гарантування єдності судової практики та важливим кроком до забезпечення прозорості прийняття судових рішень. В силу цього, необхідність вдосконалення роботи ЄДРСР не викликає сумнівів.

Перш за все, дана потреба викликана недоліками у роботі Реєстру, такими як несвоєчасність відображення деяких судових актів, неодноразове дублювання одних і тих самих рішень тощо.

Окремо слід виділити прогалини пошукової системи, для вирішення яких одних лише законодавчих змін недостатньо. Інколи пошук рішення по конкретній справі ускладнюється великою кількістю процесуальних документів, які стосуються суто процедурних моментів, однак це в жодному разі не свідчить про недоцільність їх внесення до Реєстру. На моє переконання, дана проблема може бути вирішена шляхом технічного структурування результатів пошуку.

Крім того, не слід забувати про те, що суттєвою вадою роботи Реєстру є систематичні збої роботи веб-сайту, коли протягом годин відсутній доступ до даних Реєстру.

Підсумовуючи, слід відмітити позитивний характер законодавчих ініціатив щодо покращення роботи реєстру, однак, зважаючи на те, що в короткостроковій перспективі в Україні планується запровадження електронного судочинства, достатньо актуальним залишається також забезпечення чіткої та злагодженої роботи реєстру.

Соломія Слижук, юрист ЮК «Пронін і партнери»:

— Слід зазначити, що в законопроекті «Про доступ до судових рішень» (№5406), яким пропонується визначити механізм роботи реєстру, як таких кардинальних змін немає. Справді, як і зазначається в пояснювальній записці до проекту закону, депутати пропонують внести зміни для вдосконалення реєстру. Задля більш налагодженого ведення реєстру перш за все з внутрішньої сторони, що тягне за собою доступніше функціонування із зовні. Розширення кола суб’єктів, які матимуть доступ до інформації, яка недоступна в режимі загального доступу обгрунтовується наданням можливості правоохоронним органам здійснювати покладені на них обов’язки.

Звичайно, науково-технічний прогрес не стоїть на місці, з колосальною швидкістю розвиваються та вдосконалюються всі сфери людського існування, а особливо ті, які спрощують життя. В даному випадку, реєстр судових рішень, не виключення. Вдосконалення його функціонування у багатьох випадках допоможе більш якісно виконувати ту чи іншу роботу не лише працівникам апарату суду, але й усім зацікавленим суб’єктам. Великих проблем у роботі реєстру, на разі, не прослідковується, окрім того, що часто мають місце збої безпосередньо в системі та відсутність у такому разі доступу до реєстру взагалі. Другим недоліком є невчасне внесення рішень до системи. Відповідно до Порядку ведення єдиного державного реєстру судових рішень, рішення повинні вноситися до реєстру максимум через 3 дні після винесення рішення судом, на жаль зараз маємо можливість спостерігати як цей обов'язок не завжди виконується вчасно, інколи потрібного рішення немає в реєстрі декілька тижнів. В поданому законопроекті не передбачено відповідальність чи інші шляхи виправлення такої незначної , але й водночас вагомої прогалини.

Денис Шкіптан, адвокат, партнер юридичної фірми Pravovest:

— Відповідно до ч.1 ст.11 закону «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч.2 ст. 2 закону «Про доступ до судових рішень», усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Вказані вище законодавчі норми передбачають можливість кожній особі оперативно довідатись про стан розгляду його справи.

Проте, наразі ЄДРСР ще далекий від повноцінної реалізації ініціатив законодавця.

З початку роботі реєстру минуло більше десяти років, проте на даний час так і не вдалось досягнути того, щоб кожне судове рішення вчасно потрапляло до реєстру.

Також величезною проблемою є те, що дуже часто до Реєстру взагалі не вносяться проміжні ухвали, зокрема ухвали про відкладення розгляду справи, залишення позовної заяви без руху та інші. Особливо гостро дана проблема стосується рішень та ухвал місцевих загальних судів.

Дуже часто судові рішення вносяться до реєстру із величезними затримками, що не дає можливості сторонам оперативно реагувати на прийняті рішення та вчасно подавати відповідні скарги.

Також відсутня інформація про те, чи не скасоване або змінене відповідне рішення судом вищої інстанції, що в свою чергу створює перешкоди для використання даного рішення як позитивний приклад судової практики у відповідних правовідносинах.

Окремою проблемою роботи реєстру є те, що дуже часто відсутня можливість, за номером відповідного кримінального провадження, довідатись про прийняті судові рішення, не враховуючі ті судові рішення, які виносились з метою проведення оперативно-розшукової діяльності.

Згідно інформації, що розміщена 06.12.2016 р. на сайті zib.com.ua

(http://zib.com.ua/ua/126637-scho_i_chomu_planuyut_zminiti_roboti_edinogo_derzhavnogo_ree.html)