Стосунки зі ЗМІ — це зазвичай найвідповідальніше завдання, покладене на прес-секретаря суду. Головна мета полягає в тому, щоб забезпечити доброзичливі стосунки та розуміння між судами і ЗМІ завдяки застосуванню цілої низки різних методів.

Створення ефективної системи взаємодії судів і ЗМІ є одним з пріоритетних напрямків демократизації в сучасній Україні.

І судді, і працівники мас-медіа мають не лише чітко усвідомлювати важливість такої діяльності, а й самі її провадити. Не можливо забезпечити справедливе та ефективне судочинство, якщо воно не є відкритим для громадськості. Саме цього вимагають сучасні демократичні стандарти судочинства.

Реалії сучасного українського суспільства не сприяють повною мірою налагодженню співпраці між судами і мас-медіа. Надто гостро стоїть проблема взаємної недовіри і навіть нетерпимості. Безумовно, в будь-якій країні, навіть у тій, де традиції демократії вже усталилися, існує проблема певної недовіри та упередженості у відносинах ЗМІ і судів, оскільки завдання журналістів полягає в отриманні інформації про судові справи, а завдання суддів — у захисті інтересів учасників процесу та неупередженому розгляді спорів.

Свобода ЗМІ, як невід’ємна складова свободи виявлення поглядів, має винятково важливе значення в суспільстві, що базується на верховенстві права. Однак таке право не є абсолютним, а надто в площині здійснення судочинства. Свобода слова має узгоджуватися з іншими правами людини, передусім — з правом особи на справедливий та неупереджений суд. Саме на такий принцип спираються міжнародні стандарти взаємодії судів та ЗМІ, визначені в базових правових актах у сфері захисту прав людини та діяльності міжнародних органів.

Судові засідання в Україні проводяться відкрито та гласно, за винятком обмеженої кількості випадків, коли засідання можуть проходити у закритому режимі. Принцип гласності судового процесу закріплений на рівні Конституції у статті 129, де вказано, що гласність судового процесу є однією з основних засад судочинства. Закон України „Про судоустрій” встановлює, що „розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, передбачених процесуальним законом”. Аналогічні положення містяться і у процесуальних законах. Журналісти мають право бути присутніми на судових засіданнях на рівних правах з іншими громадянами. Тобто, якщо і допоки громадяни мають доступ до зали судових засідань, то і водночас журналісти мають право бути присутніми. При цьому журналіст не зобов’язаний представлятися у якості журналіста.

Обмеження права доступу до судових засідань, як правило, пов’язані з двома питаннями: 1) доступ до інформації про судові засідання та 2) право на здійснення фіксації судових процесів технічними засобами. Окрім цього, також може виникнути проблема доступу на відкрите судове засідання, коли зал судового засідання не може розмістити всіх присутніх, однак це питання юридично не врегульоване.

Оголошення судового засідання закритим є винятком з правила. Якщо засідання закрите, у ньому беруть участь лише сторони, при цьому навіть вони не мають права розголошувати відомості стосовно ходу засідань. Оголошення рішення або вироку суду відбувається відкрито, навіть якщо слухання були закритими.

Суддя має достатньо широкі права вживати заходів для забезпечення порядку в судовому процесі, для усунення перешкод у розгляді справи, а також щодо притягнення до адміністративної відповідальності осіб за неповагу до суду. Важливі правила встановлені у пункті 5 статті 14 Закону України „Про судоустрій України”: „Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на неупередженість суду забороняється і тягне передбачену законом відповідальність.”

Журналісти можуть потрапити під вплив наведених вище обмежень, наприклад, у випадку, коли будуть порушувати порядок в залі судового засідання: говорити, ходити або палити. Неузгоджена фото- чи відеозйомка так само може стати підставою для правомірного виведення журналістів із зали судового засідання. У якості адміністративної відповідальності за неповагу до суду суддя може ухвалити рішення про притягнення порушника до адміністративної відповідальності на підставі статті 185-3 Кодексу про адміністративні правопорушення.

           Робота з населенням належить до пріоритетних завдань прес-секретаря суду, оскільки вона має забезпечувати довіру населення до суду. Потрібно виходити з того, що довіра громадян формується не лише на підставі особистого досвіду, а й під впливом доступної інформації, передусім — інформації ЗМІ.

Заступник керівника апарату суду           Ткаченко Г. О.